Зразки учнівських творів-розповідей про випадок із життя

Пожежа у сусідній квартирі

План

І. Несподіваний випадок.

ІІ. Пожежа у сусідки.

1. З’ясування ситуації.

2. Виклик пожежних.

3. Швидкі дії.

4. Повернення тітки.

ІІІ. Безцінний досвід.

Це сталося влітку. Мені було сім років, і я любив захоплено гратися у своїй кімнаті. Так от займаюся у себе в кімнаті і раптом відчуваю різкий запах диму. Вікно було відчинене, і запах, на мою думку, йшов саме з вулиці. Я зачинив вікно і підійшов до балкону. Звідти побачив, що дим іде із сусідньої квартири, де мешкає тітка Тетяна. «Так пожежа не на вулиці, а в сусідній квартирі», - через цю думку у мене похололо всередині, а все моє тіло скував несамовитий страх. «Спокійно, без паніки!» - я, не вагаючись, вирішив допомогти і викликав пожежних та службу порятунку. Потім, вийшов із квартири і повідомив сусідів про небезпеку. Люди на вулиці почали дуже хвилюватися, бо ніхто не був впевнений, що у вогненному помешканні немає ні тітки Тетяни, ні її двох чотирьохрічних дочок-близнючок.

Пожежні приїхали дуже швидко. Вони діяли так рішуче, що ніхто й не незчувся, як все закінчилося. Нам повідомили, що небезпеки більше немає, ні господарки у квартирі, ні її членів родини не було.

Через півгодини тітка Тетяна повернулася з базару, ведучи за руки Маринку і Галинку, і була шокована. Вона дуже засмутилася, але пожежні заспокоїли жінку.

Цей випадок навчив мене обережності і дав безцінний досвід. Тепер я знаю, як діяти в таких ситуаціях.

Дьомін Максим 5-Б клас

Небезпечний перехід

План

1. Звичайний день.

2. Перехід дороги не за правилами.

3. Небезпечна пригода.

4. Небачене везіння.

5. Мої висновки.

Цей випадок трапився навесні. Я ще тоді навчався у четвертому класі. Ми з татом часто прогулювалися вулицями міста. Ідемо якось вулицею і бачимо хлопчика, який переходив дорогу не по пішохідному переходу, а перебігав її там, де не було світлофора. Коли ж хлопчина біг, якраз на середині дороги у нього підвернулася нога, він упав та забив коліно. У ту ж мить їхали дві автівки. На щастя, водії встигли загальмувати, бо за кермом в середині обох машин знаходилися справжні професіонали. Це було небачене везіння! Мій тато обережно витер серветкою з чола холодний піт: ми ледве не стали свідками страшної катастрофи. А хлопцеві пощастило ще й тому, що поруч опинився лікар і надав бідоласі медичну допомогу.

Отже, вкотре я переконався, що не треба перебігати дорогу там, де не можна.

Бойко Олексій 5-Б клас

Злодюга-Мурчик

План

1. Кіт Мурчик.

2. Зникнення улюбленця.

3. Пошуки котика.

4. Незручна ситуація.

5. Коти не роблять висновків.

Коли я влітку жила у бабусі, стався один цікавий випадок. У старенької був красивий чорний кіт Мурчик, дуже розумний, але з незалежним характером. Він гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідніх котів та на їх господарів. Якщо його брали на руки, він одразу ж виривався, міг ыще й подряпати.

І ось од ного разу Мурчик зник. Спочатку ми були спокійні, бо раніше він іноді пропадав на ніч або щонайбільше на добу, але вже не з'являвся вдома тиждень. Всі засмутилися. Бабуся боялася, що з котом щось сталося. Вона ходила по вулицях, питала сусідів, шукаючи сіромаху, але Мурчика ніхто не бачив. Якось ми з бабусею проходимо повз одного будинку, а там сидить біля хвіртки чорний кіт дуже схожий на Мурчика. Ми зупинилися, а він швидко підбіг та почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик. Виявилося, що господарі будинку, біля якого ми його знайшли, поїхали на кілька днів і випадково залишили кватирку відкритою. Мурчик вліз усередину, бо звідти пахло рибою. Сусіди сушили її у кухні на вікні і злодюга у їх відсутність ласував рибкою. Коли ж господарі помешкання повернулися і помітили той злочин, кіт швидко виліз і втік. Яка незручна ситуація! Нам бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповідали цей кумедний випадок. Але вони не розсердилися, бо самі забули зачинити кватирку. Ми всі посміялися. Потім частенько бачили, як Мурчик навідувався до них у двір і довго сидів, сежачи очима за кватиркою, на яку сусіди повісили захисну сітку. Напевно, коти не роблять висновків.

Дружиніна Юля 5-Б клас

Кумедний випадок у лісі

Цей випадок стався з нашими сусідами по дачі Житенками.

Одного сонячного дня вони вирушили в ліс на лижну прогулянку. У лісі гарно у будь-яку пору року, але взимку засніжений, він вражає неймовірною, несказанною красою! Житенки йшли на лижах і милувалися величністю ялин та сосон в зимовому вбранні. Аж раптом вони почули дивні звуки, було схоже, що то гавкає собака, але гавкіт той здавався якимось дивним. Сусіди мої поспіхом рушили у той бік, звідки лунали звуки. Подолавши метрів тридцять, вони завмерли на місці: по глибокому снігу за маленькою білочкою поспішала лисиця. І білочці, і лисиці важко було пересуватися, їх лапки весь час провалювалися глибоко в сніг. Було видно, що у білочки пошкоджена лапка і вона рухалася повільно. Лисиця підбиралася все ближче. Це саме вона гавкала, майже як собака. У ту мить, коли лисиці залишилося зробити лише два стрибки, щоб схопити білочку, Житенки голосно закричали і заплескали в долоні. Звірі від несподіванки завмерли на мить. А наступної миті лисиця подивилася у бік людей і кинулися геть.

Знесилена білочка залишилося сидіти на снігу нерухомою. Люди обережно взяли її на руки, загорнули в шарф і принесли додому. Поки лікували білочці лапку, вона жила у клітці, що залишилися від папуги. Але як тільки лапка загоїлась, тваринку випустили в ліс.

Білочки не можуть жити без лісу!

Курафєєва Ольга 5-Б клас

Жадана перемога

План

1.Моє шахове життя.

2. Важливе змагання.

3. Болісна поразка.

4. Останній день гри.

5До нових перемог.

Моє життя давно і тісно пов'язане з шахами. Я познайомився з цією грою, коли був ще зовсім маленьким. З тієї пори пройшло багато часу, сталося багато шахових подій у моєму житті. Я брав участь у шахових турнірах, виконував спортивні розряди, але жодного разу не отримував у винагороду кубка.

І ось я знову на змаганнях. Може цього разу мені пощастить? Адже попереду така бажана перемога: перший розряд та кубок. Та між тим, ще й дев’ять турів і п’ять днів напруженої, запеклої боротьби. Багато дітей та дорослих шахістів прийшли на змагання, і кожен хоче перемогти. Перші три дні я впевнено одержував перемогу, але на четвертий день мій суперник виявився сильнішим, я втратив одне очко. Може, забракло сил, чи уваги, чи майстерності, не знаю, та попереду останній день. «Треба відкинути всі хвилювання, зібрати всю волю в кулак, та йти до своєї мрії», - так говорив я сам собі. Години гри пролетіли і ось я ставлю супернику мат. Я переможець! Мене вітають мама, тренер та всі оточуючі. Нарешті в моїй руці такий жаданий кубок!

А тепер - вперед за новими досягненнями! Потрібно ще більше тренуватися, удосконалювати свої вміння. Попереду буде ще дуже багато вершин у шахтах, які я хочу досягти.

Черепаха Марк, 5-Б клас

#твіррозповідьпровипадокізжиття