top of page
 
Урок №2

Тема уроку.  ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ. Жанрово-тематичне розмаїття пісень (суспільно-побутові: козацькі, чумацькі, кріпацькі, рекрутські та солдатські, бурлацькі, наймитські й заробітчанські тощо). Ідейно-художнє багатство їх. Висловлювання відомих людей про українські народні пісні.

Мета уроку: поглибити знання семикласників про усну народну творчість, зокрема про суспільно-побутові пісні; допомогти збагнути жанрово-тематичне розмаїття народних пісень; навчити добирати висловлювання відомих людей про українські пісні, коментувати їх; розвивати навички аналізу пісень; прищеплювати естетичні смаки; зацікавити народнопісенною творчістю українців.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: репродукції картин М. Пимоненка «У похід», «Проводи рекрутів»,  Я. Чижевського «Козак на сторожі»,

П. Андрусіва «Козацькі загони в погоні за ворогом», І. Сколоздри «Засвіт встали козаченьки»,

Є. Ткаченка «Чумацький шлях», А. Бутка «Чумацька пісня», Н. Лашко «Чумацький шлях. Небесні поводирі», М. Кузнецова «Об’їзд володінь», «На заробітки», І. Їжакевича «Кріпаків міняють на собак», І. Соколова «Проводи рекрутів».

.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

 

Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

2. Бе с і д а
•Дайте визначення пісні як жанру усної народної творчості. (Пісня — словесно-музичний твір ліричного або ліроепічного характеру, мелодійний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу).
• Як поділяються пісні, зважаючи на їх авторство? (Народні і літературні) Чим вони відрізняються між собою?
• Чому пісня пов’язана з життям людини?
• Які пісні вже вам відомі? В чому їх особливості?

3. Колективне створення і коментування опорної схеми "Календарно-обрядові пісні"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Перегляд і обговорення картин М. Пимоненка «У похід», «Проводи рекрутів», Я. Чижевського «Козак на сторожі»,

П. Андрусіва «Козацькі загони в погоні за ворогом», І. Сколоздри «Засвіт встали козаченьки», Є. Ткаченка «Чумацький шлях», А. Бутка «Чумацька пісня», Н. Лашко «Чумацький шлях. Небесні поводирі», М. Кузнецова «Об’їзд володінь», «На заробітки», І. Їжакевича «Кріпаків міняють на собак», І. Соколова «Проводи рекрутів».

  • Що зображено на картинах? Яке враження на вас справляють ці мистецькі твори?

 

Мотивація навчальної діяльності учнів

Українська пісня ніколи не відривалася від життя. Воно завжди було її джерелом і об’єктом відображення.
Словами пісні можна було поскаржитись на свою гірку долю, бо пісня має чудову здатність тамувати душевні болі й окрилювати нестихаючі прагнення людини до щастя. За це народ зворушливо любить свою пісню, пишається нею перед усім світом, по-материнському береже її і збагачує все новими кольорами.

Маючи даний Богом пісенний талант, українці всі свої болі й радощі виспівали в сумних і веселих, тужливих і жартівливих піснях. І козацька звитяга, і сльози вдови-солдатки, і тяжкі кріпацькі й бурлацькі думи – все увібрала народна пісня. Саме про пісні, у яких відтворено життя наших пращурів, що через різні обставини примушувало їх заради миру, спокою й добробуту своїх родин покидати домівки і йти в козацькі походи, чумакувати, відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві, ми сьогодні будемо говорити.

 

Оголошення теми, мети, навчальних завдань уроку

 

Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1. Опрацювання статті підручника "Суспільно-побутові пісні" ст.6-7

2. Запис у зошити визначення літературного терміна 

Суспільно-побутові пісні – це ліричні твори, де, на відміну від епічних і ліро-епічних, на перший план виступає не сама оповідь про подію чи явище, а оцінка їх, почуття, які вони викликають.

3. Побудова опорної схеми за прочитаним

 

 

 

 

 

 

 

Осмислення нових знань та умінь

1. Бесіда за запитаннями:

  • Про що розповідають нам суспільно-побутові пісні?

  • Що відображають кріпацькі пісні? рекрутські й солдатські? 

  • Якими мотивами сповнені бурлацькі, наймитські й заробітчанські 

 

2. Читання й аналіз суспільно-побутових пісень (Примітка:  для аналізу подані тексти пісень, фрагменти з яких були вжиті в тестах ЗНО)

Та нема в світі так нікому

Та нема в світі так нікому,
Як бурлаці молодому:
Та бурлак робить, не гуляє,
А хазяїн його лає:
«Та де ти в чорта волочився,
Що по пояс замочився?»
«Та ходив лугами за волами,
Ходив яром за товаром».
«Та сідай, бурлаче, та й вечеряй,
Що хазяйка наварила:
Та під лавою те борщище,
Що собака три дні хлище,
А на припічку скибка хліба,
А що кішка не доїла!»

Закріплення знань, умінь інавичок

Прочитайте і прокоментуйте відповідно до вивченого матеріалу подані вислови про пісню.Перші 4 занотуйте в зошит.

  • Народна пісня – духовне обличчя нації (А. Міцкевич).

  • Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава (О. Довженко).

  • Народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Пісні ці – народний літопис, живий, яскравий, сповнений барв, істини, який розкриває все життя народу (М. Гоголь).

  • Пісня – це коли душа сповідається (Гр. Тютюнник).

  • Наша дума, наша пісня
    Не вмре, не загине…
    От де, люде, наша слава,
    Слава України!
    (Т. Шевченко).

  • «Українська народна пісенність — ніби вічно мінливе поетичне море глибиною в шеренгу століть, а шириною — як уся українська земля… Котить і котить вона свої мелодійні хвилі по українських просторах і вихлюпується самоцвітами-бризками ген-ген за національні береги». (О. Дей, дослідник українського фольклору).

  • «Українська пісня! Хто не був зачарований нею? Хто не пов’язує її з найсвітлішими спогадами про дитинство та юність, із мріями бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не був натхнений її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою, що викликає в людській душі найтонші, найглибші асоціації, почуття, думки і прагнення творити красу? …Який воїн не знаходив в українській пісні сили, завзяття, сміливості для захисту рідної землі, презирства до ворога і до смерті? …Який трудівник не почував легкості й бадьорості від її неповторного ритму? …Яка мати не співала легких, як сон, пісень над колискою дітей своїх?..    (О. Довженко).

  • «Україна дорога й близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику, її чудову українську пісню, сповнену чарівної мелодії». (А. Чехов)
    «Українська пісня… має так багато мистецьких вартостей, що їх неможливо перелічити. Це мистецтво глибоко народне тому, що
    з нього безпосередньо промовляє до нас своєрідна чиста душа українського народу. Гарна ця душа. Таке саме і її мистецтво».
    (З. Неєдли, чеський учений і громадський діяч).

  • «Українська народна поезія найбагатша і найкрасивіша в Європі. Вона відзначається великими мистецькими вартостями й поетичним
    натхненням, влучністю вислову та має в собі щось зворушливе, величаве, щось чутливо-чуле, сумовите й живописне».
    (А. Люкшич, хорватський учений і письменник).

  • «У жодній іншій країні дерево народної поезії не дало таких величних плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так жваво й правдиво, як в українців… Справді, народ, який міг співати такі пісні і милуватися ними, не міг стояти на низькому рівні освіти».
    (Ф. Боденштедт, німецький перекладач і упорядник збірки «Поетична Україна»).

Наїхала старшина

Наїхала старшина
До вдовиного двора,
Стала думать і гадать,
Кого в некрути брать.
Ой де п’ять — там не брать,
Де чотири — не велять,
А де три — то втекли,
А де два — то нема,
А у вдови один син,
Та підійшов під аршин.
Його пани злюбили
І лоб йому забрили.
Його мати старенька
Сильно плаче і ридає.
Не плач, мати, не журись,
 

Чумаче, чумаче, чого зажурився?

«Чумаче, чумаче, чого зажурився,
Чи воли пристали, чи з дороги збився?» (Двічі)

«Воли не пристали, ні з дороги збився,
Того зажурився — без долі вродився. (Двічі)

Весь вік у дорозі марно літа трачу,
Ні жінки, ні діток ніколи не бачу. (Двічі)

Темна моя хата, чорне моє поле,
А діти без батька голодні та голі. (Двічі)

Як в будень, так в свято одно тільки знаю:
Ярма нариваю, воли запрягаю,
В далеку дорогу вічно поспішаю».

 

Дурно, марне сліз не лий:
Тоді, мати, заплачеш,
Як у строї побачиш.
Сльозми моря не доповниш,
Царя грішми не вдовольниш,
Сина з війська не визволиш.
Дурна дівка, глуповата
Повповала на солдата,
А в солдата вся худоба —
Сухарниця з сухарями,
А другая із крупами,
А манірка з водою,
Живи, дівко, із бідою,
Живи, лиха прикупивши,
Москалика полюбивши.

bottom of page