Урок №1
Тема уроку. Вступ. Літературна норма української мови.
Мета уроку: сформувати в учнів знання про норми літературної мови, а також основні норми української літературної вимови; розвивати загальнопізнавальні вміння визначати мовні норми, диференціювати їх, додержувати цих норм у власному мовленні; розвивати творчі вміння редагувати власне й чуже мовлення, дотримуючи мовних норм і визначаючи характер допущених помилок, правильно наголошувати слова й вимовляти звуки і звукосполучення відповідно до норм української літературної вимови; формувати в семикласників культуру літературного мовлення.
Очікувані результати: учні усвідомлюють поняття літературна мова, літературна норма; розрізняють поняття літературна мова й діалекти.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.
ХІД УРОКУ
Організаційний момент
Привітання учнів, ознайомлення з підручником (виразне читання статті-звернення автора до семикласників на ст.4) і програмою з курсу української мови за 7 клас; організоване підписування зошитів
Оголошення теми, мети, навчальних завдань уроку
Мотивація навчальної діяльності учнів
Оголошення і обговорення епіграфа уроку
Мова – це нервова система кожної культури.
Станіслав Лем
Сприйняття й засвоєння нового матеріалу
Розвиток пошукової пізнавальної активності семикласників.
Побудова висновків на основі тексту. Виразно прочитайте текст. Доберіть заголовок. Знайдіть речення, що виражає основну думку тексту.
Знання мови – це культура думки, це рівень мислення, це духовне обличчя людини. Прикро, що нині так часто спостерігаємо мовне недбальство по всій вертикалі суспільства: від пересічних громадян до державних достойників. Потрібно постійно дбати про культуру свого мовлення, якщо йдеться саме про літературне мовлення. Адже абсолютна більшість людей у світі спілкується в побуті мовою, відмінною од літературної, кодифікованої (зафіксованої у словниках і граматиках) мови. У цій мові є діалектизми, просторічні слова та вислови і дещо знижена лексика, проте все це елементи однієї мови. Тим часом за нашої мовної ситуації українській мові доводиться долати нашарування інших мов. Тим-то українськомовна людина має повсякчас пильнувати свою культуру мови. А що вже казати про тих, хто порівняно недавно почав оволодівати цією мовою? Хотілося
б, аби для таких мовців мова держави, у якій вони живуть, була саме другою, а не вторинною (За Н. Дзюбишиною-Мельник).
-
Сформулюйте визначення поняття літературна мова, використовуючи матеріал тексту.
-
Як ви розумієте поняття культура мовлення? Як пов’язані між собою культура мовлення і літературне мовлення?
-
Яке мовлення ми називаємо нормативним? Чи тотожні поняття нормативне мовлення і літературне мовлення?
Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу Впр. 1. ст. 8
Дослідження-моделювання. Змоделюйте словосполучення зі словом норма, додаючи до нього іменники або прикметники в ролі залежних слів.
Матеріал для вчителя. Мовна норма, норма закону, норма часу, норма поведінки, моральні норми, правові норми та ін.
-
Дослідіть, яке значення має іменник норма в усіх змодельованих словосполученнях.
Колективне опрацювання таблиці.
Впр. 2, ст. 9. Проаналізуйте таблицю. Назвіть норми літературної мови. Визначте, які з них характерні лише для усного мовлення, які – для писемного, а які – і для усного, і для писемного.
ІV. Виконання системи завдань творчого характеру.
Дослідження-спостереження з елементами аналізу.
Прочитайте текст. Визначте тип мовлення. Доповніть текст висновком про те, що потрібно робити для опанування словесного багатства мови.
Скільки ж слів потрібно окремій людині для спілкування, для читання художньої, наукової і науково-популярної літератури? Обсяг словника конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібностей.Установлено, що мовець активно використовує близько 3000 слів, а розуміє – у десять разів більше (І. Вихованець).
-
З’ясуйте лексичне значення слів освіченість та здібність.
Матеріал для вчителя. Освіченість – наявність освіти й різнобічних знань. Здібність – обдарованість.
Дослідження-відновлення. Відновіть і запишіть вислови про мову відомих письменників, розставивши потрібні розділові знаки. З’ясуйте, про яку ознаку мови йдеться в них.
Мова це всі глибинні пласти духовного життя народу його історична пам’ять найцінніше надбання віків; мова це ще й музика мелодика фарби буття сучасна художня інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу (О. Гончар).
Не можна ходити по рідній землі не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. В народу немає скарбу більшого як його мова (Ю. Мушкетик).
Знання рідної мови визначає багатство широчінь інтелектуальних і естетичних інтересів особистості (В. Сухомлинський).
-
Кого з майстрів слова, що досконало опанували найскладніше й найдивовижніше знаряддя – мову, ви можете назвати?
-
Як ви розумієте поняття рідна мова?
Дослідження-редагування. Дослідіть, яку мовну норму порушено в кожному прикладі. Виправте помилки й запишіть нормативні варіанти сполучень слів.
Десяткова дріб; з повагою, Ярослава Юрченко; ознаки предмета; зворотній зв’язок; меньша величина; у вересні місяці; головна біль; бутік одягу; з метою приготування борщу потрібно мати овочі; на вулиці Тараса Шевченко; узагальнююча таблиця; словник стане в нагоді; підводити підсумки; навчатися оди надцять років; духм’яний пиріг; причинний зв’язок.
Матеріал для вчителя. Десятковий дріб (граматична норма); з повагою Ярослава Юрченко (пунктуаційна норма); ознаки предмета (акцентуаційна норма); зворотний зв’язок (орфографічна норма); менша величина (орфографічна норма); у вересні (лексична норма); головний біль (грама-
тична норма); бутик одягу (орфографічна норма); для приготування борщу потрібно мати овочі (стилістична норма); на вулиці Тараса Шевченка (орфографічна норма); узагальнювальна таблиця (словотвірна норма); словник стане в пригоді (лексична норма); підбивати підсумки (лексична нор-
ма); навчатися одинадцять років (акцентуаційна норма); духмяний пиріг (орфографічна норма); причиновий зв’язок (словотвірна норма).
Засвоєння понять "літературна мова й діалекти" через систему виконання вправ.
Впр. 5, 6,7 підручника, ст. 10
Практичне відпрацювання акцентуаційної норми. Прочитайте подані іменники, правильно
наголошуючи їх.
Придбання, завдання, пізнання, об’єднання, поняття, послання, подання, читання.
Мовознавчий експеримент. Замініть у поданих словосполученнях виділені слова нормативними відповідниками, уникаючи лексичної помилки.
Відкрити вікно, відкрити ключем двері, відкрити очі, відкрити зошит, відкрити парасольку, відкрита розмова, відкрита людина, під відкритим небом, відкрите питання, відкрите засідання.
Матеріал для вчителя. Відчинити вікно, відімкнути двері, розплющити очі, розгорнути зошит, розкласти парасольку, відверта розмова, щира людина, просто неба, нерозв’язане питання, прилюдне засідання.
Підведення підсумків уроку, рефлексія, оцінювання
Бе с і д а
• Як ви розумієте поняття "літературна мова"?
• Як ви розумієте поняття "літературна норма"?
• Чкі норми української літературної мови ви вивчили на стогоднішньому уроці?
• Які, на вашу думку, найчастіше порушуються в нашому суспільстві?
• Чим відрізняються поняття "літературна мова й діалекти"?
Домашнє завдання
Вивчити таблицю «Норми української літературної мови»,опрацьовану на уроці. Впр. 8, ст. 11
